Захаров Олександр Валерійович народився 31 жовтня 1991 року. Навчався у Протопопівській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів, закінчив Петрівський ліцей. Працював у СТОВ «Протопопівське», а також рятувальником у Петрівській пожежній частині. Захоплювався полюванням і риболовлею.
28 січня 2023 року Олександр Валерійович добровільно вступив до лав Збройних Сил України, ставши на захист Батьківщини.
Військову службу проходив у складі 81-ї аеромобільної бригади, а згодом — 46-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Обіймав посаду радіотелефоніста — лінійного наглядача відділення управління 2-го артилерійського взводу артилерійської батареї 4-го аеромобільного батальйону військової частини А4350. З честю та гідністю виконував військовий обов’язок, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Олександр був сміливою людиною із сильним характером. Любив життя, ніколи не сидів на місці, завжди був у русі. В останні тижні багато розповідав про свої плани після завершення війни, мріяв про майбутнє, будував задуми на мирне життя.
7 листопада 2026 року солдат Захаров Олександр Валерійович загинув у районі населеного пункту Василівська Пустош Краматорського району Донецької області, залишившись вірним військовій присязі та до останнього виконуючи свій обов’язок перед Батьківщиною.
Олександр Захаров любив життя, поспішав жити, ніколи не сидів на місці, завжди був у русі. Мав багато планів і задумів, які, на жаль, так і не встиг здійснити.
У Захисника залишилися мама, батько та сестра. Для них він назавжди залишиться найріднішою, люблячою, турботливою та надійною людиною.
Від імені всієї громади висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Олександра. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови перед пам’яттю нашого Захисника. Нехай вистачить сил пережити цю тяжку втрату.
🕯Вічна пам’ять, честь і слава Захиснику України!
Герої не вмирають!

