Старостинський округ: Бригадирівський
Населенні пункти Бригадирівського старостинського округу: Бригадирівка
Староста – відсутній
спеціаліст І категорії – Вербицька Наталія Яківна
Номер телефону: Вербицька Н.Я. – 0950750213
Графік роботи:
пн. -чт. з 8-00 до 17.00
п’ятниця з 8.00 до 16.00
Перерва з 12.00 до 12.45
Прийом громадян: щоденно в робочий час
Видача довідок: щоденно в робочий час
Адреса: 64230, с. Бригадирівка, вул. Центральна, 86
Список комунальних підприємств:
Бригадирівський ліцей з дошкільни підрозділом
директор Тютюнник Світлана Іванівна
тел. 0994785344;
Бригадирівський ФАП
завідуюча Парфанюк Наталія Іванівна
тел. 0957977698;
СБК
директор Дончик Світлана Юріївна
тел. 0661389182;
сільська бібліотека
бібліотекар Гладуш Олена Андріївна
тел. 0999807298;
Історична довідка
Датою заснування нашого села вважається закінчення будівництва Свято-Успенського храму в 1783 році, а вперше в писаних джерелах село Бригадирівка згадується в Атласі Слобідсько-Української губернії за 1797 року, також згадується наше село в літописах XVIII ст. „Книги Большогочертижа” такими словами „……от Волохов Яра по почтовому тракту в Изюм расположено людное село Бригадировка, имеющие 3 тыс. жителей, школу, торговые лавки, 3 ярмарки и церков Успения Богородицы”, за адміністративним устроєм село належало до Волохів’ярської волості Зміївського повіту.
З історичних пам’яток є близько десятка скіфських курганів ІІ століття нашої ери, через село проходив Ізюмський поштовий тракт Муравського шляху. Село розташоване серед широкої долини річки Волоської Балаклійки на автодорозі Харків – Довжанський. Протяжність села становить понад 6км. Бригадирівкою село називається тому, що один з поміщиків мав військове звання БРИГАДИР.
Перші переселенці були населені силоміць, село на перших порах свого існування було і військовим поселенням. Військові поселення були найтяжчою формою державного кріпосництва. Для поселенців було встановлено суворий режим, який до дрібниць регламентував все їхнє життя. Їм заборонялося відлучатися з села, навіть одружуватись вони мали право з дозволу начальства. У зв’язку з посиленням селянського руху в умовах кріпосного ладу царський уряд змушений був у 1857 році ліквідувати військові поселення. Основним заняттям мешканців села був обробіток землі та утриманням худоби, бо село мало достатню кількості пасовищ та сінокосів, жіноча половина населення взимку займалася тканням полотна з подальшим виготовленням одягу. Село було обставлено вітряними млинами, крім користі яку вони приносили жителям в помолі зерна вони разом з розкішними вербами, фруктовими садами, ошатними хатинами прикрашали ландшафт нашого села, створюючи неповторну калорійність пейзажів.
До приходу радянської влади освітою займалася держава. В архівних документах ось що відомо про школу „ в Земском смешаном однокласном училище, строком обучения три года, было 186 учящихся из них 130 мальчиков и 56 девочек долино быть 3 учителя но есть одна учитильница. В училище две классные комнаты и две квартиры учителей. (ХОДА СП № 304 СП І дело 3065 лист 20),спеціально збудованого приміщення школи не було, навчання проводилось в двох звичайних сільських хатинах. Медичну допомогу до 30 -х років XX століття селяни отримували в Волохів’ярскій волосній лікарні. В селі з 1797 по 1929 роки діяв Свято-Успенський храм Московського патріархату, службу в якому було відновлено в кінці 90-х років ХХ століття, тільки в іншому пристосованому приміщені в центрі села.
З приходом Радянської влади на селі відбулися докорінні зміни, проводилася колективізація, створювались і зміцнювались перші колективні господарства, оснащувались машинно-тракторним парком. В перші роки існування колгоспів ферми були не чисельними, технологічні процеси виконувались в ручну воно йшло на відтворення поголів’я худоби – волів, на поповнення молочного стада та на виконання м’ясо поставок за державним замовленням. Не минули стороною темні сторінки історії нашої держави. Голодомор 1932-1933 років забрав життя 405 односельців. Війна 1941- 1945 років торкнулась майже кожну родину, 374 жителя нашого села приймали участь в бойових діях на фронтах Великої Вітчизняної війни, 211 чоловік загинули.
В центрі села біля Братської могили встановлено пам’ятник воїнам, які загинули в роки Другої Світової війни, на меморіальних дошках золотими літерами викарбувані їхні імена. Після війни почалася активна відбудова народного господарства. Будувались нові тваринницькі приміщення, тракторні майстерні, механізовані токи, господарські будівлі, ФАП, клуб, дитячий садок, їдальня. Для послуг населення – відділення зв’язку, ощадбанку, три продовольчих магазини, будинок побуту, АТС на 100 номерів. Автобусне сполучення з районним центром здійснювалось п’ять раз на добу кожного дня. В 1973 році побудовано двоповерхову школу на 560 місць, з 1983 року стала середньою. З початку 70-х років почалось будівництво житлових будинків для колгоспників. В колгоспі ім. Кірова на той час працювало 380 чоловік, за яким було закріплено 5 тис.503 га землі. В кінці 90-х років близько 85 % домоволодінь було газифіковано, проведено вуличне освітлення, 40 % вулиць мають тверде покриття. На сьогоднішній день в селі проживає 752 жителя із яких 132- дітей, 265- пенсіонери, 65 чоловік зайнятого населення, решта працездатне населення займаються веденням особистого селянського господарства. Близько 50% розпайованих земель знаходиться в оренді ПрАТ „Балаклійське ХПП”,ТОВ ” Світ – Агро- 2017″- 485 га, а решта земель, що складає близько 950 га, це 195 паїв обробляються самостійно їх власниками, які мають необхідний набір техніки для ведення сільськогосподарського виробництва, утримується 435 голів ВРХ в тому числі корів 220 голів, свиней 207 голів все це при відсутності робочих місць дає можливість людям жити в цей не простий час.
В селі працює фельдшерсько-акушерський пункт, Бригадирівський ліцей з дошкільним підрозділом (дитячий садок) загальною кількістю учнів та вихованців на 1січня 2021 року склала 105 осіб із них 22 в дитячому садочку та 83 учня ліцею В січні 2021 року навчальний заклад отримав шкільний автобус на 13 місць для підвозу дітей. Працює сільський будинок культури на 100 місць в якому 2020 році проведено поточний ремонт приміщення, проведені внутрішні ремонтні роботи, забезпечене водопостачанням та водовідведенням, облаштовано та діє система опалення на твердому палеві (дрова) піролізний теплогенератор. Відвідувачі бібліотеки мають змогу користуватися комп’ютером зі швидкісним інтернетом, працюють відділення зв’язку, три магазини, кіоск, Свято-Успенський храм.
Протягом останніх 10 років проведено поточний ремонт комунальних доріг села (підсипка шлаком), загальна кількість твердого покриття складає 80 % протяжності комунальних доріг села. Село забезпечене швидкісним інтернетом, близько 25% домоволодінь мають послугу інтернету. З січня 2021 року в результаті адміністративно -територіальної реформи Бригадирівська сільська рада була реорганізована в Бригадирівський старостинський округ, який увійшов до територіальної громади Балаклійської міської ради.
Після 22 лютого 2022 року, яка є датою вторгнення військ рф на територію України, наше село Бригадирівка було в окупації початку вторгнення по09 вересня 2022 року. Під час окупації чисельність населення становила 720 чол., з яких 130 були діти, але майже половина цього населення змушена була виїхати за межі території України щоби убезпечити своє життя. За період окупації наше село руйнувань не зазнало і лише один випадок – це повне знищення приватного кафе, в наслідок спецоперації та сто відсоткове руйнування одного будинку.
Станом на 1 січня 2025 року чисельність Бригадирівського старостинського округу становить – 475чол., з яких 227 жінки,165 чоловіки,83 дітей. На території старостату також перебувають 61 людина в статусі ВПО. На території села повноцінно функціонують три торговельні мережі – з яких 2 магазини належать ФОП Білодід Олександр Іванович та один магазин ФОП Ляшенко Геннадій Володимирович які повністю задовольняють потреби населення як в продуктовому асортименті так і в розділі придбання всіх побутових речей та миючих засобів, тобто господарський відділ. Два рази за неділю свої функціонує виконує пересувне поштове відділення, яке надає змогу населення здійснювати платіж за комунальні послуги та проводить пенсійні виплати даній категорії населення. Бригадирівський ліцей працює на онлай навчанні, тому 65 школярів займаються на дистанційному навчанні. Відділення Бригадирівського ФАПу працює. Три рази на неділю курсує громадський транспорт за маршрутом: Бригадирівка-Балаклія за встановленим розкладом руху. Свою діяльність також оновили ТОВ«Балаклія ХПП”, яка обробляє приблизно 1300,4710 га пашні та ТОВ ” Світ – Агро- 2017″- 485 га, а решта земель, що складає близько 950 га, це 195 паїв обробляються самостійно їх власниками, які мають необхідний набір техніки для ведення сільськогосподарського виробництва, значно зменшилось утримування голів ВРХ в тому числі корів, поголів‘я яких становить 150 голів та свине 80 голів все це при відсутності робочих місць хоч як дає змогу людям виживати в цей не простий час. Станом на 01 січня 2025 року завдяки Благодійній Організації «Польська Гуманітарна Акція», філія якої більш чим рік повноцінно надає свої послуги населенню похилого віку, проводячи заняття з психологами та проводячи майстер-класи різної тематики, завдяки цій організації Бригадирівський старостат мав змогу працевлаштувати на роботу 3 спеціаліста, також завдяки БО «Польська Гуманітарна Акція» приміщення Бригадирівського старостату має доукомплектовану та відремонтовану туалетну кімтату, та встановлений такий необхідний на сьогодні пандус для літніх людей,та людей з обмеженими вадами пересування
