Інформація про Борщівський старостинський округ

Старостинський округ: Борщівський
Населенні пункти Борщівського старостинського округу: Борщівка.
ПІБ старости: Шульга Лідія Леонідівна

спеціаліст – Колєсніченко Світлана Анатоліївна;
діловод – Одерій Валентина Миколаївна;

Номер телефону: 2-86-34
Графік роботи:
пн. -чт. з 8-00 до 17.00
п’ятниця з 8.00 до 16.00
Перерва з 12.00 до 13.00
Прийом громадян: щоденно в робочий час
Видача довідок: щоденно в робочий час
Адреса: 64240, с. Борщівка, вул. Центральна, 47

Список комунальних підприємств:

Борщівський ФАП
Гладка Валентина Василівна
тел.0669509121

КЗ”Борщівська гімназія”
Засадченко Наталія Миколаївна
тел.0502817850

Борщівський сільський клуб
Патєєва Світлана Володимирівна
тел.0666181560

Борщівська сільська бібліотека
Крикун Анастасія Анатоліївна
тел.0502555034

Історична довідка:

Борщівський старостинський округ Балаклійської міської ради Харківської області охоплює один населений пункт – село Борщівка , який знаходиться у південно-східній частині Харківщини на відстані 12 км від районного центру міста Балаклія, 9 км від залізнично – дорожньої станції Балаклія і 5 км від автодороги Харків – Довжанський.

Населення села Борщівка складає 1014 чоловіки. Село Борщівка засноване у 1818 році. Так сплановане його розташування, так рівненько рядочками розміщені вулиці, що, глянувши на нього з пагорба, бачиш справжній шедевр, райське місце – «Село на нашій Україні – неначе писанка село».

Історичний шлях розвитку села Борщівка складний. Чимало випробувань довелося винести селянам. В 1905 році у селі почав працювати невеличкий цегляний завод, який забезпечив будівництво нової кам’яної церкви, також з місцевої цегли побудували приміщення двох земських шкіл. У 20-тіроки було 569 домогосподарств, в яких проживала 3571 особа.

1933-1934 роки були жахливими. Жертвами голодомору стали 1106 осіб. Друга світова війна забрала життя 331 односельця. У післявоєнний період село Борщівка почало відроджуватися, відбудовуватися. Були створені два колгоспи – Червоний Перекоп та Червона нива, які пізніше були перейменовані у колгоспи імені Мікояна та імені Берія.1953 року колгоспи об’єднали в один колгосп – імені Жданова. Наприкінці 70-х років керівником колгоспу став І. М. Перерва, який вивів господарство на одне з кращих у районі. В селі були побудовані тваринницькі ферми, заправна ГСМ, 15 добротних будинків для працівників господарства, їдальня. У 1985 році побудоване нове приміщення школи. Закладена проектна документація на газифікацію села. Великий внесок в розбудову господарства села належитьі М.Ф. Горяінову. Завдяки його ініціативи та діяльності була збудована газопровідна мережа по селу і в 1989 році блакитний вогник запалав в оселях борщів’ян. Село газифіковане на 90%.

У 1991 році був побудований 32-х квартирний будинок. Водопостачання – централізоване ( 10 %) , решта з власних криниць та свердловин. На 16 вулицях із 20 дороги мають тверде покриття.Збудовані нові майстерні, склади, мельниця, олійний завод. Село телефонізоване на 60% (238 абонентів). На протязі 2001- 2005 років село «лихоманило» – проходило розпаювання землі та майна. В селі всього 595 пайовиків. В 2005 році було створене ТОВ АФ « Борщівське», яке бере активну участь у розбудові та розвитку села. За останні 10 років село дуже змінилося. Закладений чудовий парк для забезпечення масового, періодичного та індивідуального епізодичного відпочинку населення при вільному режимі використання паркової території , поліпшення мікроклімату та покращення санітарно – гігієнічних умов, використання різних видів дерев для покращення декоративно – естетичних якостей місцевості, сприяння оздоровленню відвідувачів різних вікових категорій.

Побудоване паркове освітлення, прокладені асфальтовані доріжки, висаджені дерева, встановлені дитячий та спортивний майданчик, є фонтан, казкове містечко гномів, корабель. У парку висаджено чимало дерев та квітів. Окрасою села, його візиткою стала місцина « Лелека», де і громада, і засновники Товариства АФ «Борщівське», за допомогою і підтримкою інших організацій було створено такий чудовий куточок відпочинку, який милує око, захоплює і де приємно відпочити не тільки борщів’янам, а й гостям.