Старостинський округ: Новогусарівський
Населенні пункти Новогусарівського старостинського округу: Нова Гусарівка, Байрак, Щуровка.
ПІБ старости: Антонов Володимир Анатолійович
Номер телефону: 0971712720
Графік роботи:
пн. – чт. з 8-00 до 17.00
п’ятниця з 8.00 до 16.00
Перерва з 12.00 до 12.45
Прийом громадян: щоденно в робочий час
Видача довідок: щоденно в робочий час
Адреса: 64265, с. Нова Гусарівка, вул.Центральна, 53
Історична довідка
Широкий, безмежний український лісостеп. Він привільно розкинувся від Дінця до Дніпра сотнями тисяч гектарів родючого чорнозему. Широка асфальтована стрічка веде з Балаклії до Гусарівки. Проїхавши великий міст через річку Сіверський Донець біля села Байрак і піднявшись лісом на гору до лісосмуги, можна побачити шляховий покажчик, стрілка якого повернута вліво. Через якихось три кілометри дорога, що тягнеться понад лісосмугою, приводить у село Нова Гусарівка. Це мальовниче село, що належить до Ізюмського району Харківської області, віддалене на десять кілометрів від залізничної станції – Балаклія. Воно знаходиться за сім кілометрів від районного центру – міста Балаклія. Село Нова Гусарівка порівняно молоде, засновано близько 1700 року. І називалося воно тоді Хрести. Можливо, що як і Балаклію, це село в ХVІІ-ХVІІІ ст. було спалено. Біля колишнього села залишився хрест. Він був великий, високий, зроблений з дерева, красиво оздоблений, пофарбований синьою фарбою. Ніхто не знав, де той хрест взявся. І ось уже в ХІХ ст. село почало знову жити, розширюватись. Все менше і менше залишилось незайнятих місць. Поселенці займали 280 га землі. Вони були вільними людьми. Займалися скотарством та сільським господарством. Багатих серед селян не було. В селі жили середняки та бідняки. Всі жителі виконували церковні обряди. Але церкви в селі не було. Поселенці ходили до хреста. Там вони правили молебні, святили поле, хліб, щоб був дощ і великий урожай. Своє село назвали Хрестами. Ця назва села існувала до 1920 року.
У грізні роки громадянської війни з балаклійців були сформовані військові підрозділи, які згодом були реорганізовані в Червоногусарівську кавалерійську бригаду. Ця бригада була розквартирована в селі Хрести. В боях з військами Врангеля, бандами Махна та різної масті отаманами вона вкрила себе невмирущою славою.
Історично так склалося, що село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932–1933 роках.
З перших днів Другої світової війни на території СРСР кількість мобілізованих мешканців села у 1941 р. склала 229 чоловік. На протязі війни 312 наших односельців були учасниками бойових дій. Всі сільські господарські роботи лягли на плечі жінок, підлітків, стариків. Потрібно було вивозити на схід країни все, що було надбано важкою працею: худобу, майно, продовольчі товари, все те що не успіли евакуювати – знищували.
В жовтні 1941 р. перші фашисти з’явилися в нашому селі. З жовтня по грудень 1941 року 44 -та і 270 – та стрілецької дивізії вели важки бої з ворогом. Сили були не рівні, радянські війська відходили на схід. В перші місяці окупації з Балаклійської комендатури надходили повістки для дівчат на роботу в Німеччину, з сіл Щурівка, Червона Гусарівка, Байрак було відправлено 32 дівчат. В роки війни по річці Сіверський Донець проходила лінія фронту, з жовтня 1941 року по вересень 1943 року наші села тричі переходили з рук в руки, що й не дивно, бо с.Байрак мало середню висоту 101 м. на рівнем моря, це було стратегічне місце у роки війни. 22 січня 1942 року було звільнено ряд населених пунктів, в тому числі і Червона Гусарівку.
Щоб влітку 1942 року провести наступ, німцям потрібно було форсувати річку Сіверський Донець та закріпитися на східному березі. Так, жителі розташовані по березі річки Сіверський Донець, опинилися між двох вогнів. 22 травня 1942 року село Червона Гусарівка вдруге було окуповано ворогом. На окупованій території активізували свої дії партизанські загони. В кінці 1942 року на початку 1943 року розпочато історичний наступ радянський військ, але ще до їхнього приходу, партизани звільнили Щурівку. 6 лютого 1943 року було звільнено село Червона Гусарівка, звільняли 993 полк, 263 стрілецької дивізії, 455 полк 20 -ї стрілецької дивізії. 23 серпня 1943 року було звільнено м. Харків, а 9 вересня 1943 року остаточно було звільнене наше село. В роки другої світової війни села майже повністю були знищені, але завдяки нашим славним мешканцям, села були відновлені.
Відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського ) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки», Постанови ВРУ від 17 березня 2016 року №1037-VІІІ «Про перейменування деяких населених пунктів», офіційне оприлюднення в газеті «Голос України» №59 від 01 квітня 2016 року, село Червона Гусарівка Балаклійського району Харківської області перейменоване в село Нова Гусарівка Балаклійського району Харківської області.
24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення військ російської федерації.
Через своє географічне розташування села старостинського округу є зручним плацдармом для ведення військових дій, тому 2 березня 2022 року села були окуповані ворожою артилерією, на довгих шість місяців опинилася в окупації.
Тут була лінія передової, лінія розмежування. 180 днів ми були окуповані.
Хто міг, той із села виїхав відразу, дехто – пізніше, коли ще були зелені коридори.
Електроенергію вимкнули 4 березня. Воду ми набирали в перервах між обстрілами, десь з 4 і до 9 ранку, а потім з 20 до 21. Але її не вистачало. Окупанти, а в нас у різний час стояли і калінінградці, і буряти, і чеченці, і днрівці, під’їжджали до колодязів з великим цистернами і вибирали воду вщент. А ми вже відрами черпали ту каламуть, що залишалася. Про хліб люди на цей період взагалі забули, то в кого було борошно – смажили коржики. Їсти готували у дворах: хто на мангалах, хто просто на багатті» – розповідала місцева мешканка.
Через постійні обстріли не було спокою місцевим жителям ні вдень, ні вночі.
Російські військові приходили в кожен дім з допитами та обшуками. Зв’язку у місцевих жителів не було. Що відбувається насправді – не знали, але віри не втрачали, незважаючи на запевнення ворогів про те, що Київ днями буде їхнім, що війська рф ось-ось захоплять Харків та Миколаїв…
Сьомого вересня 2022 року Перша окрема бригада спеціального призначення ім. Івана Богуна зняла з флагштока у селі Нова Гусарівка Балаклійської міської громади червоний прапор російських окупантів. Російські військові з в/ч 06414 (7-й ОМСП, ППД – Калінінград) настільки швидко тікали з с.Нова Гусарівка Ізюмського району Харківської області, що полишали всі свої книги та списки особового складу, детальні записи, документи й записники, та навіть фото своїх близьких у блокнотах. Завдяки цим книгам обліку кожний рашист буде знайдений і не уникне правосуддя», – наголосили українські військові.
Внаслідок обстрілів руйнувань зазнали як об’єкти інфраструктури, так і житлові будинки. Якщо брати у процентному співвідношенні, то 80% житлових будинків зазнали руйнувань різного ступеня, 1% житлового фонду був знищений під фундамент. Після деокупації від різних благодійних фондів люди отримували допомогу будівельними матеріалами, які вони використали, щоб забити вибиті вікна, тимчасово укрити знесені дахи тощо. У населених пунктах старостату відновили газо-, водо-, електропостачання та мобільний зв’язок.
На сьогоднішній день благодійними фондами та громадськими організаціями відновлено більшість житлових будинків, ФАП с.Нова Гусарівка. Проводиться розмінування території домоволодінь та земель сільськогосподарського призначення. Роботи по відновленню старостату продовжуються. Сподіваємось, що через декілька років населенні пункти старостинського округу будуть відновлені та процвітатимуть, ще краще чим, було до окупації.
