Використання води для пиття є однією з найважливіших потреб людини. Вибухи та спровоковані ними пожежі, викиди та витоки небезпечних речовин призводять до забруднення довкілля, зокрема водних ресурсів. У таких умовах населення змушене використовувати потенційно небезпечну воду з криниць та джерел, коли ризик захворіти інфекційними захворюваннями, що передаються через воду, максимальний.
Слід пам’ятати, що вода може являтися фактором передачі кишкових інфекцій (холери, дизентерії, черевного тифу, паратифів), туляремії, лептоспірозу, лямбліозу тощо.
Попередження передачі інфекції через воду – різнопланова повсякденна робота, важливою складовою якої є дезінфекція.
Дезінфекція води або її знезараження – це процес очищення від патогенних мікроорганізмів з метою запобігання розповсюдженню інфекційних захворювань.
В залежності від способу впливу на мікроорганізми виділяють безреагентні та реагентні методи знезараження води.
До безреагентних методів відносять термічну обробку, знезараження ультрафіолетом та ультразвуком.
Термічна обробка води (кип’ятіння) являється самим доступним та водночас ефективним методом дезінфекції. Воду потрібно кип’ятити не менше 5 хвилин, при цьому загинуть збудники кишкових інфекцій та гепатиту А.
З реагентних методів знезараження води найбільш поширеним методом є хлорування.
Це обумовлено порівняно низькою вартістю засобів на основі хлору та їх виражений антимікробний спектр (діють на бактерії, гриби, віруси).
Найбільш зручною препаративною формою хлору є таблетки для дезінфекції води. Ефективність знезараження залежить від правильності розрахунку дози реагенту (активного хлору) та кількості води, яка підлягає знезараженню.
За матеріалами Харківського обласного ЦКПХ
