Олександр Іванович народився 19.07.1968 року в с. Бригадирівка Балаклійського району, де закінчив рідну школу, після чого продовжив навчання у Ізюмському професійно-технічному училищі, здобувши спеціальність «водій-механік». Після служби в армії працював трактористом, а потім і завгаром в колгоспі ім. Кірова. Мав свою власну справу – приватну олійницю.
З початком повномасштабного вторгнення не зміг стояти осторонь, тому долучився до волонтерства, допомагав тим, хто опинився в складних обставинах, евакуйовував людей. Добровільно вступивши до лав Збройних Сил, майже три роки хоробро захищав рідну країну.
Олександр Іванович був старшим механіком самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4820. 14 листопада 2025 року під час ведення бойових дій в районі н.п. Добропілля Пологівського району Запорізької області, боронячи рідну Україну — його життя обірвалося…
Він був надзвичайно добрим, чуйним, щирим та відповідальним. Ніколи не проходив повз чужий біль, завжди надавав допомогу та підтримував. Не терпів несправедливості, мав чисту душу та добре серце, був винахідливим та завжди знаходив вихід з будь-якої ситуації. Кожен отримував від нього підтримку. Неймовірна світла людина, яка залишила по собі любов та тепло.
Захисника поховали у рідному селі Бригадирівка. У Олександра Івановича залишилась дружина, донька, син, сестра, онуки, брат, племінники.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого.
Вічна пам’ять та слава Герою!
