10 березня в Центральній бібліотеці відбулося засідання літературно-розмовного клубу “Добромисл” на тему: «Шевченкове слово живе у віках».
Ім’я Т.Г.Шевченка святе для кожного українця. Ця людина залишила нам свої неоціненні духовні надбання і світлу пам’ять про себе.
Захід, на якому були присутні військові ЗСУ та учні Балаклійських ліцеїв розпочався хвилиною мовчання за загиблими воїнами. Учні декламували вірші та уривки з прозових творів великого Кобзаря, пролунали авторські вірші вчительки ліцею №1 Аршинової І.В., а також виступили читачи бібліотеки та військовий Ориховський Руслан Васильович, які розповіли про вплив на їхній світогляд великого Кобзаря. Присутні почули від Л. Тихоненка маловідомі факти з життя митця.
Шевченко прожив коротке і вкрай важке життя. Із своїх 47 років 24 роки був кріпаком, 17 років – невольником у засланнях під наглядом жандармів, і тільки 10 років – вільною людиною. Але і в цих умовах Тарас створив свій безсмертний «Кобзар», прозові та драматичні твори, став академіком Академії мистецтв Т.Г.Шевченка, був філософом, фольклористом, поетом , політиком, істориком, етнографом, художником.
У заключному слові керівник літстудії «Промінь», письменник Леонід Тома відзначив, що Тарас пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію та віру.
Минають віки, стираються написи на камені, руйнуються будівлі, але слово Шевченка – живе і вічне. Вивчаємо його, думаємо над його істиною, виконуємо його заповіти і серед них – найперший і найголовніший:
“Свою Україну любіть,
Любіть її во время люте,
За неї Господа моліть.”
Захід закінчився хвилиною мовчання за загиблим цівільним населенням України.
Україна – це модно! Тримаємо культурний фронт!
