Гнот Анатолій Іванович

Гнот Анатолій Іванович народився 30 квітня 1996 року  в с. Вербівка.  З дитинства захоплювався футболом,  був фанатом  харківського «Металісту».

Анатолій Іванович – український військовик, старший солдат Збройних сил України, служив в Харківській 92 Окремій штурмовій бригадіімені кошового  отамана  Івана Сірка (92 ОШБр, в/ч 0501).   Бійці бригади брали участь у війні на сході України (АТО)  в боях за Іловайськ, Дебальцеве, Щастя, Мар’їнку, Станцію Луганську, за Бахмутку. Гнот А.І. з 2015 року приймав участь у цих боях.

  З перших днів повномасштабного вторгнення рф на територію України Анатолій Іванович – активний учасник боїв за Харків.  Під час Слобожанського чи Харківського контрнаступу у вересні 2022 року  А. Гнот приймав участь у звільненні міст Балаклія та Куп’янськ.

Він підтримував тісний зв’язок з добровольчим підрозділом  «Фрайкор». “Він був з нашим колективом ще до створення організації “Фрайкор”.  Попри те, що весь цей час Анатолій служив у Збройних силах, він завжди допомагав і долучався до нашої діяльності. 24 лютого Єнот привів свого молодшого брата  Панченко Артема Олександровича до нашого підрозділу, а сам продовжив захищати країну в лавах 92-ї бригади. Нам не раз доводилося разом  вступати в бій з окупантами. Анатолій ніколи не проявляв страху, за час служби був двічі поранений і кожного разу повертався у стрій. Під час контрнаступу Єнот звільняв свою малу Батьківщину – Балаклію”, — розповіли у “Фрайкорі”.

Гнот А.І. нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни», медаллю «За військову службу Україні», почесною медаллю 37 окремого мотопіхотного батальйону

14 вересня 2022 року він загинув біля с. Граково Чугуївського району Харківської області. Похований 16 вересня 2022 року. В нього залишилися дружина і батьки. Брат Анатолія, Панченко Артем Олександрович, який воював у добровольчому підрозділі «Файкор» також загинув 29 жовтня 2023 року під час боїв за Куп’янськ. Обидва брати похоронені на Алеї Слави, що знаходиться на 18-му кладовищі м.Харків.

Від 24 лютого 2022 року  Алея Слави розрослася більше ніж  в десятеро. До початку повномасштабного вторгнення тут було два ряди — тоді здавалося, так багато. На  21.06.2023р. на Алеї Слави  було вже 23 ряди. І поряд — ще кілька виритих, підготовлених до нових поховань, могил. Тут щодня когось ховають. Жодна телевізійна картинка або подкаст про це місце не зможуть розповісти у повній мірі, передати тих відчуттів, які охоплюють тебе, коли  бачиш тисячі могили молодих чи в віці чоловіків і жінок, які віддали своє життя у боротьбі агресором.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!