Дитячий будинок сімейного типу
Дитячий будинок сімейного типу — окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей.
Особи, які створили дитячий будинок сімейного типу, отримують статус батьків-вихователів, а діти – дітей-вихованців.
Хто може стати батьками?
Створити дитячий будинок сімейного типу можуть повнолітні та працездатні особи, за винятком осіб, які:
1) обмежені у дієздатності;
2) визнані недієздатними;
3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
4) були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
5) мають психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин, наявність яких встановлено на підставах, передбачених Законом України “Про психіатричну допомогу” та іншими законами України, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;
6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
8) мають захворювання, розлади або стани, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, які встановлені за результатами медичного огляду, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;
9) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
10) були засуджені за злочини проти основ національної безпеки України, кримінальні правопорушення проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також за злочини, передбачені статтями 164, 166, 167, 169, 181, 187 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень;
11) за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду;
12) є особами без громадянства;
13) перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цього переліку не може бути прийомним батьком/матір’ю;
14) вчинили домашнє насильство, насильство за ознакою статі та до них було застосовано адміністративне стягнення за його вчинення;
15) є громадянами держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції;
16) перебувають у шлюбі з громадянином держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції.
Не можуть бути батьками-вихователями особи, з якими на спільній житловій площі проживають члени сім’ї (зокрема малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну, наркотичну залежність, психотичні розлади, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, в яких офіційно зареєстровано асоціальні прояви, нахили до насильства.
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім’ї, не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Куди подати документи?
До служби у справах дітей за місцем проживання осіб, які бажають влаштувати в свою сім’ю дітей.
Які документи необхідно подати?
Для утворення дитячого будинку сімейного типу особи, які бажають його утворити, подають до служби у справах за місцем свого проживання (для осіб, які є внутрішньо переміщеними особами, – за залишеним (покинутим) місцем проживання або за фактичним місцем проживання (перебування) на їх вибір) письмову заяву та документи:
1) копію документа, що посвідчує особу;
2) копію реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків або інформація про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу) (за наявності);
3) копію документа, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
4) довідку про заробітну плату за останніх шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків або довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи за попередній календарний рік.
Особи, які бажають утворити дитячий будинок сімейного типц додатково подають довідку про наявність або відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань;
5) копію свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);
6) медичний висновок за формою згідно з додатком до Порядку медичного огляду осіб, які виявили бажання усиновити або взяти дитину під опіку / піклування, створити прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, надавати послугу патронату над дитиною або здійснювати наставництво, та осіб, що проживатимуть із влаштованою дитиною на спільній житловій площі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2025 р. № 1261 (далі – медичний висновок);
7) довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника;
8) документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням (для осіб, які бажають утворити прийомну сім’ю або на власній житловій площі дитячий будинок сімейного типу, – документ, що підтверджує право власності);
9) документ, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) заявника та членів його сім’ї, які проживають з ним на спільній житловій площі (для осіб, які бажають утворити прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу);
11) письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, утворити прийомну сім’ю або на власній житловій площі дитячий будинок сімейного типу, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, або написана власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), підпису посадової особи та дати;
13) лист територіального органу Національної поліції про відсутність чи наявність фактів вчинення особою домашнього насильства або насильства за ознакою статі, що підтверджує/спростовує застосування до неї адміністративного стягнення за відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Важливо! Особи, які виявили бажання стати батьками-вихователями, в обов’язковому порядку мають пройти навчання, організоване регіональними центрами соціальних служб із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за програмою, затвердженою Мінсоцполітики.
Заяву може бути подано в паперовій формі безпосередньо під час особистого прийому у службі у справах дітей або в разі наявності відповідної технічної можливості – в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені в цьому переліку.
Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.
Хто приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу?
Рішення про утворення дитячого будинку сімейного типу приймається районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради (військовою адміністрацією населеного пункту) за поданням відповідного висновку служби у справах дітей про можливість утворення дитячого будинку сімейного типу з урахуванням рекомендації центру соціальних служб за результатами проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Служба у справах дітей обов’язково інформує кандидатів в батьки-вихователі про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дітей, яких вони бажають взяти на виховання та спільне проживання.
Між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, укладається договір про влаштування дітей до дитячого будинку сімейного типу.
Яку державну допомогу отримують батьки-вихователі?
- Державна соціальна допомога на дітей:
Надається на дитину у розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю – 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (для дітей до 6 років виплати становлять 7042,5 грн, для дітей від 6 до 18 років – 8780 грн, для дітей з інвалідністю – від 9859,5 грн. до 12292 грн.).
- Державне грошове забезпечення для батьків-вихователів:
Встановлюється на рівні одного прожиткового мінімуму для працездатної особи на кожну прийомну дитину і не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну прийомну дитину.
- Сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за прийомних батьків.
Термін перебування дітей у дитячому будинку сімейного типу.
Діти-вихованці можуть перебувати у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 1️8️-річного віку або до закінчення навчання у профтехнічних чи вищих навчальних закладах. Діти-сироти й діти, позбавлені батьківського піклування, яким встановлено інвалідність, можуть продовжити проживати та виховуватися у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 2️3️-річного віку незалежно від того, чи навчаються вони в закладах освіти.
Влаштування дітей до дитячого будинку сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів: щоб на час досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку, діти-вихованці вже вибули з дитячого будинку сімейного типу. У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків-вихователів час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін дитячий будинок сімейного типу може функціонувати і після досягнення батьками-вихователями пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.
Зверніть увагу!Батьки-вихователі мають сприяти праву дітей-вихованців на усиновлення. Створення батьками-вихователями перешкод у забезпеченні такого права є підставою для перегляду рішення про подальше функціонування дитячого будинку сімейного типу.
Водночас батьки-вихователі мають пріоритетне перед іншими право на усиновлення.