А пам’ять не згасає…
Війна — це біль, що не має меж. Вона забирає найкращих, залишаючи по собі невиправні втрати.
Сьогодні минає річниця, як загинув Захисник України Сільченко Дмитро Леонідович.
Сільченко Дмитро Леонідович народився 17 квітня 1999 року в місті Балаклія.
Навчався у Балаклійській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №3, був старанним та здібним учнем, згодом закінчив Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».
Дмитро Леонідович був доброю, щирою, порядною, відповідальною людиною та завжди приходив на допомогу тим, хто її потребував. Справжня опора для своєї родини.
З лютого 2019 року Дмитро обрав шлях військової служби за контрактом. Обіймав посаду старшого оператора станкового гранатомета протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А4921.
Загинув старший солдат Сільченко Дмитро Леонідович 13.04.2025 поблизу населеного пункту Надіївка Покровського району Донецької області, виконуючи військовий обов’язок, у бою за Україну, її свободу і незалежність.
У Дмитра Леонідовича залишилися мама і дружина.
Вшануймо пам’ять Воїна-Захисника вдячним словом і молитвою. Пам’ятаймо про його жертовність… Схилімо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за нас… Ми не можемо повернути до життя полеглих Захисників, але можемо зберегти пам’ять про них!
Ми завжди маємо пам’ятати ціну наших ранків та волі.
Щирі співчуття родині Захисника…
Світла пам’ять нашому Герою!
