В серцях і в пам’яті навік…
Війна… Страшна, кривава, вона залишає після себе не лише зруйновані і спалені села та міста. Ця лиха сила приносить із собою багато горя та страждань і забирає в нас найцінніше.
03 березня 2026 року минає 4 роки, як наша громада втратила одного зі своїх найкращих синів в боротьбі за мир, свободу та незалежність України. З глибоким сумом та болем у серці сьогодні згадуємо нашого Героя – капітана Мороза Вадима Сергійовича, який поклав життя, захищаючи нашу Батьківщину.
Вадим Мороз народився 09 листопада 1995 року в селі Вербівка. Навчався у Вербівській загальноосвітній школі. З дитинства мріяв одягнути військову форму та піднятися у небо, тож після закінчення школи вибір навчального закладу був очевидним – майбутній офіцер вступив до Харківського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою та Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Після навчання Мороз Вадим Сергійович служив у бригаді тактичної авіації. Літав на СУ-25, захоплювався польотами. Коли щось не виходило, не зупинявся і працював далі.
Був нагороджений почесним нагрудним знаком головнокомандувача Збройних Сил України «За досягнення у військовій службі» ІІ ступеня (Наказ Головнокомандувача ЗСУ від 14.08.21 № 315).
З перших днів повномасштабного вторгнення агресора на територію України Вадим Сергійович сумлінно та мужньо виконував усі поставлені бойові завдання, проявляв при цьому героїчну відданість, патріотизм та бездоганне служіння українському народу. У березні 2022 року Мороз Вадим Сергійович займає посаду капітана, старшого льотчика авіаційної ланки авіаційної ескадрильї 299 бригади тактичної авіації ім. генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова (в/ч А 4465 Повітряних Сил ЗСУ).
03 березня 2022 року він здійснював бойовий виліт поблизу села Новоолександрівка Миколаївської області для зупинення ворожих сил. Завдав по окупантам успішного вогневого ураження, чим зупинив просування ворога у напрямку Миколаєва. Зробивши бойовий розворот, зайшов вдруге на колону, але в цей момент у літак влучила ракета протиповітряної оборони противника.
За свідченнями місцевих жителів села Вадим до останнього відводив підбитий літак від жилих будинків. Літак впав 1,5-2 км від села, тим самим зберігши життя місцевим мешканцям.
Вадим Сергійович спочатку був похований місцевими жителями біля памʼятника Невідомому солдату в селі Новоолександрівка Баштанського району Миколаївської області. У день загибелі льотчика в тому селі народився хлопчик, якого назвали на його честь Вадимом.
Згодом нашого Героя перепоховали на батьківщині у селі Вербівка Ізюмського району Харківської області.
Указом Президента України від 22.03.2022 № 157/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі капітана Мороза Вадима Сергійовича нагороджено орденом «За мужність» IIІ ступеня (посмертно).
Указом Президента України від 21.02.2025 № 115/2025 за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові капітану МОРОЗУ Вадиму Сергійовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
03 березня – дата, що стала ще одним нагадуванням про високу ціну, яку платить наш народ за свою державність. Вадим Мороз назавжди залишиться в пам’яті громади як мужній Воїн, вірний син своєї Батьківщини та приклад справжнього героїзму.
Схиляємо голови в пам’ять про Вадима Сергійовича та всіх Героїв, які віддали своє життя за наше мирне майбутнє. Їхній подвиг є незабутнім, а вдячність громади – безмежною.
Вшануймо пам’ять Воїна-Захисника вдячним словом і молитвою. Пам’ятаймо про його жертовність… Схилімо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за нас… Ми не можемо повернути до життя полеглих захисників, але можемо зберегти пам’ять про них!
Щирі співчуття родині Захисника…
Світла пам’ять нашому Герою!
