4 роки тому цей день розірвав наше життя на «до» та «після»…
4 роки від початку повномасштабного вторгнення. 12 років боротьби за право просто бути українцями.
Ми пам’ятаємо кожен день із тих 190 діб окупації нашої громади — від 2 березня до 8 вересня 2022 року. Холод підвалів, страх за дітей, обшуки та терористичне свавілля тих, хто прийшов нас «визволяти» від нашого ж життя.
Та попри все, громада зберегла єдність. Люди підтримували одне одного, ділилися останнім, допомагали літнім, рятували дітей, знаходили можливості передати правдиву інформацію. Саме ця внутрішня сила дозволила нам вистояти.
Чотири роки війни — це тисячі зруйнованих доль і тисячі історій мужності.
Сьогодні схиляємо голови перед кожним, хто не повернувся з поля бою. Перед кожною цивільною людиною, чия доля була відібрана війною.
Безмежно вдячні кожному захиснику та захисниці, які четвертий рік поспіль тримають небо над нами. Їхня відвага, стійкість і жертовність — наш щит, наша надія, наша віра.
Ми пам’ятаємо. Ми боремося. Ми віримо.
І будемо робити все, щоб наша українська земля залишалася вільною.
