Целуйко Володимир Станіславович

Володимир Станіславович народився в місті Балаклія Харківської області. Тут ходив до дитячого садочка, закінчив Балаклійську ЗОШ №1. Далі за велінням серця вступив і закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Потім ще закінчив Київську військову академію. Далі присвятив своє життя військовій службі у Збройних Силах України та був кадровим військовослужбовцем.

Вірний військовій присязі та обов’язку Володимир не забував і про найдорожчих — постійно був на зв’язку з дружиною. І хоч не розповідав подробиць, адже цього не можна було робити, все ж попереджав про завдання, про відсутність можливості телефонувати. А за найменшої нагоди — відразу виходив на зв’язок. Надзвичайно турбувався і за дітей — 7-річного Даниїла, 22-річну Анастасію та 25-річну Дарію. Веселий, компанійський Володимир дуже любив, коли вся родина збиралася разом, коли в дім приїздила рідня, приходили гості.

  З 2014 року чоловік захищав Україну від ворога, виконуючи бойові завдання в АТО/ООС. Так і після 24 лютого 2022-го продовжував боротися за свою країну. Під час повномасштабної війни Володимир обіймав посаду начальника відділу забезпечення спеціальних військ озброєння логістики ОК «Захід».
  За весь період своєї служби Володимир неодноразово був відзначений командуванням нагородами:  Медаль “15 років Збройним Силам України”

( Наказ Міністра Оборони України від 02.10.2006 № 815);

– Відзнака МО України медаль “За сумлінну службу III ступеня” – Наказ Міністра Оборони України від 12.11.2007 № 1289;

– Відзнака МО України медаль “За сумлінну службу II ступеня” – Наказ Міністра Оборони України від 02.11.2011 № 1229;

– Нагрудний знак “За зразкову службу” – Наказ Міністра Оборони України від 29.11.2015 № 960;

– Нагрудний знак “Знак пошани” – Наказ Міністра Оборони України від

01.12.2015 № 981;

– Медаль “20 років Збройним Силам України” – Наказ Міністра Оборони України від 16.11.2016 № 1086;

– Медаль “Ветеран служби” – Наказ Міністра Оборони України від

27.11.2021 № 601;

– Медаль “За розвиток Запорізького краю” – Розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 03.05.2023 №l72-К;

– Медаль “Хрест Військова честь” – Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 11.10.2023 № 2382;

– Орден Богдана Хмельницького IIІ ступеня (посмертно) Указ Президента України від 08.11.2023 № 731/2023.

«Володя пишався тим, що служить у Збройних силах України, пишався нашою армією і тим шляхом, який пройшов. Кожне його звання, кожна посада — усі витримані та заслужені. Усі почесні для нього. Для мене він був насправді золотим чоловіком, турботливим, люблячим. Я відчувала його кохання і робила усе, аби він відчував моє. Ми були насправді щасливими», – розповіла дружина героя Тетяна.
          Полковник Володимир Целуйко загинув 19 жовтня 2023 року біля села Розівка Запорізької області. Виконуючи службові обов’язки, він  отримав смертельні поранення внаслідок ворожої атаки з БПЛА. Офіцеру було 44 роки.
         «Це була людина з великим серцем, відкритою душею та щирістю. Він був найкращим синочком, люблячим татусем, коханим чоловіком і достойною людиною», – розповіла мама офіцера Ніна Володимирівна.
        «Заради перемоги Володимир пожертвував найдорожчим – своїм життям, у боротьбі за нашу свободу. Мені ніхто не замінить коханого чоловіка, дітям – люблячого батька, матері – найкращого сина, сестрі – хорошого брата… Неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної людини. Для нас він назавжди лишиться Героєм, але нехай увесь світ пам’ятає, якою ціною здобувається перемога…» – написала дружина воїна Тетяна.

  Поховали військового 21 жовтня 2023 року на кладовищі «Нове» в м.Рівне, де він мешкав із родиною. У Володимира залишилися мама, дружина, діти, сестра, інші рідні, друзі та побратими.

В м. Балаклія  вул. 1 Травня перейменована в вул.. В.Целуйка.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!