Воронов Олексій Васильович

Солдат Олексій Воронов, позивний “Фітнес”, загинув 7 серпня 2023 року під час форсування річки Дніпро на Херсонщині. Він отримав осколкове поранення в голову між селами Підстепне та Козачі Лагері. Захиснику було 20 років.

 Олексій народився та виріс у місті Балаклія на Харківщині . Вступив до Харківської державної академії фізичної культури, де навчався за спеціальністю «Фітнес та рекреація». Обожнював спорт, зокрема легку і важку атлетику. Брав участь у місцевих спортивних заходах. У 2019 році здобув перемогу на чемпіонаті України з підйому на біцепс, у становій тязі і багатоповторному жиму. До повномасштабного вторгнення поєднував навчання в університеті, роботу в McDonald’s і тренування. Планував влаштовуватись на роботу фітнес-тренером, але не встиг. Завжди заохочував своє оточення до спорту, допомагав робити це правильно та в задоволення. Також цікавився музикою. Грав на гітарі.

Улітку 2022 року Олексій Васильович вступив до добровольчого батальйону «Реванш», який згодом став частиною бригади Головного управління розвідки Міноборони України. «Реванш» – добровольчий батальйон створений у Києві та Харкові з перших днів повномасштабної російсько-української війни з активістів та прихильників громадської організації Традиція і Порядок. О.В.Воронов воював на Донецькому, Харківському, Запорізькому та Херсонському напрямках. Нагороджений посмертно відзнакою ГУР МОУ «За мужність при виконанні спецзавдань».

 Олексія поховали у рідному місті. В Олексія залишились батьки, молодші сестра та брат, дівчина та інші рідні.

  «Олексій – великий сміливець з палким серцем, який понад усе прагнув захистити все і всіх, кого так щиро любив. Своїми стараннями та наполегливістю зумів стати справжнім воїном, прикладом для багатьох. Людиною, за якою йдуть, до якої прислухаються. Ніколи нікого не залишав у біді. Надзвичайно добрий, веселий, турботливий, мудрий не за роками, мужній, харизматичний. Мав велику душевну силу, а його усмішка та сміх закарбувались у серці кожного, хто знав Олексія. Навіть у найскрутніші моменти Льоші вдавалося знайти слова підтримки та підняти настрій. Зі слів побратима, останнє, що той чув від Олексія, – це слова: «Вперед, вперед, не бійся». Він не ховався від випробувань, йшов тільки вперед і був вірним собі до самого кінця», – написала кохана дівчина Юлія Малишко.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!