Борщ Віталій Володимирович
Віталій Володимирович Борщ народився 15 лютого 1980 року в селі Волохів Яр (Чугуївський район, Харківська область). На початку війни на сході України пішов до військкомату але за обставинами, що склалися в ЗСУ, на той час потрапив лише на 3-тю хвилю мобілізації у серпні 2014 року. Протягом 2014—2015 років брав участь в російсько-українській війні, 92-га бригада, танковий батальйон, механік-водій.
В жовтні 2014 року відбув у Станицю Луганську, воював у Щасті, в районі Дебальцевого, Трьохізбенки (в травні і до кінця серпня 2015-го). Брав безпосередню участь в спробах деблокування Дебальцевського котла — з 25 січня по 19 лютого 2015 року в розбитті ПВК “Вагнера” на Донбасі.
Став одним із героїв книги Валерії Розумовської «Нескорені». Після демобілізації йому діагностували рак, переніс операцію. Займався волонтерством, допомагав армії, брав участь в організації патріотичних заходів для молоді — сокільські вишколи «Дикий степ» у селі Волохів Яр — та у розбудові військ територіальної оборони Харківської області.
У 2017 та 2019 роках сталися рецидиви. Помер 10 липня 2019-го внаслідок онкохвороби. Без Віталія лишились дружина та двоє синів.
Він нагороджений орденом «Народний Герой України», нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.
В с. Волохів Яр встановлено обеліск на якому висічені імена учасників бойових дій в зоні АТО Мисли Мирослава Івановича і Борщ Віталія Володимировича.
Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
