А пам’ять не згасає…
Війна — це біль, що не має меж. Вона забирає найкращих, залишаючи по собі пустку в серцях та невиправні втрати для всієї країни.
Сьогодні друга річниця з дня загибелі нашого Воїна-Захисника — Харченка Глеба Івановича, який віддав своє життя за свободу, незалежність України та майбутнє кожного з нас.
Глеб Іванович народився 15.09.1973 року в місті Балаклія. У дитинстві був дуже спокійним та допитливим: любив рибалку, книжки, музику та гру на скрипці. Мав багато вірних друзів, які завжди цінували його за доброту та порядність. Після школи вступив до Одеського морехідного училища, а згодом пройшов строкову службу. Повернувшись додому, створив міцну родину, став люблячим батьком для сина та доньки.
Навіть під час окупації рідного міста Глеб Іванович не залишався байдужим — він допомагав усім, хто цього потребував, виявляючи неабияку мужність та людяність.
У 2023 році Глеб Харченко був призваний до лав Збройних Сил України. Боронив рідну землю у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Виконував обов’язки старшого стрільця-оператора 2-го механізованого батальйону та відстоював суверенітет України на найгарячіших напрямках Донеччини.
Загинув Глеб Іванович 21 січня 2024 року поблизу н.п. Кліщіївка Бахмутського району. До останнього подиху він залишався вірним присязі, своїй родині та Батьківщині.
У Захисника залишилися дружина, діти та близькі, для яких він завжди був опорою та прикладом.
Він гідно боронив Україну й віддав життя за наш спокій. Ми не можемо повернути полеглих, але ми зобов’язані зберегти пам’ять про них.
Пам’ятаймо, якою ціною дається кожен новий день!
