Війна — це біль, що не має меж. Вона забирає найкращих, залишаючи по собі невиправні втрати.

Сьогодні минає друга річниця з дня загибелі нашого Воїна-Захисника – Нарожного Володимира Миколайовича, що віддав своє життя за свободу та незалежність України.

Володимир Миколайович народився 28 липня 1979 року у селі Волохів Яр у дружній, працьовитій, багатодітній родині Надії Василівни та Миколи Михайловича.
Під час навчання у Волохово-Ярській Загальноосвітній школі виявляв особливий інтерес до вивчення історії, цікавився технікою, грав у складі шкільних команд з баскетболу та футболу, виділявся вмінням добросовісно працювати фізично.
Після закінчення школи вступив до професійного училища в Чугуєві, працював на будівництві.

Мав чудову сім’ю – разом з дружиною виховував доньку Поліну. Односельці згадують Володимира як порядну, чуйну та скромну людину. Дбав про батьків, допомагав сусідам, турбувався про рідних.

Під час російсько-української війни Володимир Нарожний був призваний за мобілізацією до лав ЗСУ та прийнятий на військову службу 07.01.2023 року до 53-ої окремої механізованої бригада імені князя Володимира Мономаха (53ОМБр, в/ч А0536). Перебував на найбільш складній ділянці фронту – захищав місто Авдіївку.

Загинув Захисник 31.10.2023 року поблизу міста Авдіївка Покровського району Донецької області. Похований Воїн-Захисник на центральному кладовищі в селі Волохів Яр.

Ми завжди маємо пам’ятати ціну наших ранків та волі.
Щирі співчуття родині Захисника…
Світла пам’ять нашому Герою!