Служба у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області просить звернути увагу батьків до самоушкоджень у дітей.
Думка про те, що дитина може завдавати собі шкоди чи втратити бажання жити, може злякати кожного з батьків. Самоушкодження й суїцидальна поведінка — це серйозні сигнали про глибокі емоційні труднощі дітей.
Діти та підлітки, які вдаються до самоушкодження, не завжди роблять це тому, що хочуть померти. Причини можуть бути різними. Більшість з них завдають собі шкоди як спосіб впоратись зі складними, болісними чи нестерпними емоціями.
Така поведінка найчастіше приймає форму порізів шкіри, опіків чи сильних подряпин.
Самоушкодження може бути на будь-якій частині тіла, але найчастіше відбувається на руках, зап’ястях, животі та стегнах.
Серед основних причин самоушкоджень:
- Психологічний стан: підвищена тривога, напруга чи депресія. Дитина може переживати стрес, страх або наслідки травматичних подій і не вміє впоратися з цим наодинці. Коли дитина не бачить майбутнього, не вірить, що щось зміниться, вона може втратити сенс жити далі.
- Небезпечне середовище: булінг у школі, цькування в соцмережах, приниження або знецінення з боку оточення.
- Проблеми вдома: постійні конфлікти, байдужість, насильство, втрата близьких, залежності у батьків — усе це сильно впливає на психіку дитини.
- Ізоляція: онлайн-навчання, переїзди, зміна середовища. Навіть якщо дитина не сама — всередині вона може почуватися покинутою.
- Завищені очікування: коли дитині не дають права на помилку, контролюють кожен крок, постійно порівнюють — це створює сильне внутрішнє напруження.
- Негативний вплив соцмереж: у деяких спільнотах виправдовують самоушкодження як спосіб самовираження чи тимчасове полегшення емоційного болю.
Самоушкодженню чи думкам про самогубство передують зміни в емоційному стані, які важливо помітити вчасно. Насторожити повинні різкі зміни в поведінці: дитина стає замкнутою, дратівливою або агресивною, втрачає інтерес до того, що раніше приносило радість, говорить про смерть або безглуздість життя. Також тривожними сигналами можуть бути сліди пошкоджень на тілі, які дитина намагається приховати, або кардинальні зміни в режимі сну та харчування.
Якщо ви помітили ознаки самоушкодження або дізналися про суїцидальні думки дитини, найголовніше — не панікувати й не засуджувати її. Дайте дитині можливість висловитися, не перебиваючи й не поспішаючи з порадами. Слухайте уважно та з повагою, уникаючи загальних фраз на кшталт «Усе буде добре» чи «Не варто цього робити».
Якщо ви розумієте, що потребуєте професійної допомоги психолога, звертайтеся до Центру Життєстійкості за адресою: м. Балаклія, вул. Шевченка, буд. 1, контактний телефон: +380660197854. В Центрі Життєстійкості Вас підтримають та проконсультують, як бути в тій чи інший ситуації. Не залишайтеся сам на сам зі своєю проблемою!
Пам’ятайте: більшості випадків дитячих самоушкоджень можна запобігти, якщо батьки вчасно помітять тривожні сигнали й правильно відреагують. Найціннішим ресурсом для дитини в кризовій ситуації залишається батьківська підтримка, розуміння та готовність бути поруч у найскладніші моменти.