Шановні випускники, дорогі батьки, вчителі!
Сьогодні в школах Балаклійської громади лунає останній дзвоник. Не на шкільному подвір’ї, не в галасливих класах, а у тиші ваших домівок, крізь екрани гаджетів. Але від того він не менш хвилюючий, ніж раніше.
Уже понад три роки наші діти навчаються в умовах війни. Під звуки тривог, у сховищах, у нових містах. Але попри все — вони завершують навчальний рік гідно. Зі знаннями, з мріями, зі світлом у серці.
Висловлюю щиру вдячність батькам — за підтримку, терпіння і любов, які ви даруєте своїм дітям у ці непрості часи. Ви — перші наставники, які тримають за руку, коли страшно, і підштовхують уперед, коли важко.
Особлива подяка нашим вчителям — за витримку, за щоденну працю і турботу, за вміння не просто вчити, а підтримувати. Ви стали опорою для дітей, підтримкою для батьків і справжнім прикладом незламності. Ви не просто передаєте знання — ви вкладаєте душу, зберігаючи віру в кожного учня.
І, звичайно, щира подяка тим, хто щодня дарує нам можливість жити і навчатися — нашим відважним Захисникам і Захисницям. Саме завдяки вам діти можуть мріяти, зростати, вчитися. Ми цінуємо кожного і кожну з вас!
Дорогі школярі, цей день — не просто кінець навчального року. Це початок нової сторінки, яку ви пишете власним життям. Тим, хто продовжує навчання — бажаю цікавих відкриттів, впевненості й натхнення. А випускникам, які сьогодні прощаються зі школою, — сили і сміливості на шляху до дорослого життя. Нехай ваше серце завжди підказує правильні рішення, а знання і досвід, здобуті в школі, будуть надійною опорою.
Бажаю вам сили мріяти, сміливо йти до своєї мети і завжди пам’ятати — майбутнє належить вам.
Зі святом останнього дзвоника!
І з вірою — у ваше велике мирне завтра.