Сльози матерів, мовчання дітей, шлях у нікуди — депортація 1944 року забрала в кримськотатарського народу найцінніше — дім…
За наказом радянської влади понад 180 тисяч кримських татар, переважно жінок, дітей і літніх людей, насильно вивезли з рідної землі. Важкі вагони, голод, спрага, холод і хвороби супроводжували їх у страшній дорозі. За різними свідченнями, майже половина не дожила до перших років на чужині.
Мовчання про злочин — теж злочин. Пам’ятаємо, говоримо, не забуваємо.
🕯 Вічна пам’ять невинним жертвам геноциду кримськотатарського народу.