Під час війни діти часто переживають стрес. Не у всіх із них розвинеться психологічна травма, але кожна дитина потребує підтримки. Головну роль у цьому відіграють батьки. Існують базові правила, як підтримати дитину у стресовій ситуації, щоб стабілізувати її стан.
Рекомендації, як допомогти дитині?
- Дотримання режиму дня. Прокидатися щоранку в один і той самий час, гратися в ігри з рідними та друзями, робити уроки, готувати обід, розмовляти після вечері в родинному колі, обійматися та співати — намагайтеся повернути те, що ви робили до війни, адже це допомагає дитині почуватися спокійніше і впевненіше.
- Обговорення тривожних подій. Такі розмови є дуже корисними для емоційної розрядки. Після перебування в укритті, сигналів тривоги, звуків вибухів чи епізоду бойових дій проводьте невеликі сімейні бесіди. Такі розмови слід починати зі слів про те, що загроза минула («зараз ми в безпеці»).
- Створення нових ритуалів. Якщо ви переїхали або втратили можливість робити те, що було для вас із дитиною звичним, створіть нові ритуали. Це може бути читання вголос, вечірні обійми, спільні ігри, співи тощо. Спільні дії допоможуть дитині відчути єдність і силу сім’ї.
- Щоденне спілкування на різні теми. Спілкування потрібне кожному. Щоб дитина не почала ізолюватися, з нею треба говорити про речі, які стосуються її життя: про прогулянки, книги, фільми, ігри.
- Підтримання емоційного зв’язку. Особливо зараз для дитини важлива емоційна близькість із батьками. Щоб зберігати її та зміцнювати, потрібно обіймати дитину, говорити, що ви її любите, хвалити її (за сміливість, за витримку, за вміння, які демонструє дитина), грати з нею, смішити, розділяти з нею емоції.
- Розвиток почуття гумору. Намагайтеся жартувати та усміхатися, викликати усмішку у вашої дитини. Гумор має терапевтичну дію.
- Звернення до психолога.
Ознаки психологічної травми у дітей:
- Дитина стала пасивною і мовчазною;
- В дитини з’явилися проблеми зі сном;
- Дитина боїться звуків чи зображень, що нагадують про травматичні події;
- Дитина демонструє тривожну поведінку: вона постійно насторожена та гіперчутлива до будь-яких подразників;
- Дитина знову і знову відтворює в іграх або переказує травматичну подію.
Як підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід?
- Слухайте дитину;
- Допоможіть зрозуміти: те, що вона відчуває, нормально. Уникайте як зайвої драматизації, так і знецінювання пережитого дитиною досвіду;
- Зверніться з дитиною по допомогу до спеціалістів.
