Нинішній, 2021рік є ювілейним для закладів культури міста Балаклія. Тільки-но відсвяткувала свій сторічний ювілей Публічна бібліотека нашого міста, на черзі – Балаклійський Будинок культури.
Він розпочав свою роботу у далекому 1921році, як зазначає краєзнавець І. Мірошниченко у «Короткому нарисі історії Балаклії». «Перший клуб у Балаклії називався робітничо-селянським і розміщувався на місці колишнього універмагу на Базарній площі». (До сьогодні це приміщення не зберіглося, оскільки на місці Базарної площі розбитий парк і побудована адміністративна будівля) «Начальником клубу був товариш Кольцов. У 1923 році з цього приміщення клуб був переселений у барак по провулку Спортивному (сучасна назва). «Тоді вже вперше організовувались драматичні, хорові, музичні, та гуртки крою і шиття, учасницею і організатором яких була П.Степанова. Вона розповідає, що вже у 1923 році клуб нараховував у своєму складі 101 учасника. Актив клубу з запалом взявся за справу і незабаром набув величезного авторитету серед населення. За спогадами В. Кавуна: «У 1930-і роки клуб розміщувався у будівлі по вулиці 1-го Травня, яка зараз знаходиться на території Балаклійського військкомісаріату. У 1939 році було закінчене будівництво нового приміщення Будинку культури на нинішній площі Ростовцева, урочисто відкрите у 1940році».
У 1943 році Будинок культури був зруйнований нацистами. Як розповідають старожили нашого міста уціліла лише стіна з вибитими цеглинами. Після вигнання нацистів з Балаклійщини, крок за кроком, відновлювалося мирне життя. Будинок культури відновив свою роботу у приміщення по вулиці 1-го Травня, де і знаходився, допоки збудували нинішнє приміщення Балаклійського Будинку культури (початок 1950-х років). Його безкоштовно спроектував відомий архітектор В. Заболотний. Доречі, він один з авторів проекту Будинку українського парламенту, який був збудований у 1939 році. У 1947 році В. Заболотний був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 2-го скликання (1947-1951рр.) по Лозівському виборчому округу Харківської області, куди входили територіальні виборчі дільниці Балаклійщини. Він не тільки спроектував будівлю, а й сам особисто контролював її будівництво, приїжджаючи до Балаклії.
В. Кавун згадував: «У 1953 році Будинок культури отримав комплект музичних інструментів для духового оркестру. Художній керівник Будинку культури М. Ноженко організував духовий оркестр. У першому складі оркестру були: М. Ноженко, А. Плоткін, К. Євмінов, П. Полув’янов, В. Лисенко, В. Ханін, К. Грузінов, І. Дрогін. Оркестр був дуже популярним, займав перші місця у багатьох конкурсах. П’ять його оркестрантів: В. Кавун, А. Мазай, Ю. Соловйов, А. Плоткін, М. Стрємоухов брали участь у відкритті Фестивалю молоді в м. Києві у числі зведеного оркестру на стадіоні «Динамо» (1957р.)».
Сьогодні Балаклійський Будинок культури є осередком культурно-дозвіллєвої діяльності Балаклійської територіальної громади. На його базі працює 18 клубних формувань, гуртків та колективів, до яких залучено близько 400 учасників. Штат Будинку культури налічує 49 осіб. Щороку на головній сцені Балаклійської територіальної громади відбувається понад 100 культурно-мистецьких заходів, серед яких концерти до державних та професійних свят, арт-пікніки, новорічні мюзикли, шоу-програми, тематичні вечори до визначних дат, творчі звіти колективів Будинку культури, театралізовані дійства до народних свят, тощо. Це не повний перелік сфер діяльності, на які спрямована робота Балаклійського Будинку культури.
Виступи аматорів та творчих колективів Балаклійського Будинку культури у різні часи оваціями зустрічали на сценах міст Києва та Харкова, різних куточків України, а також у Болгарії, Естонії, Молдові, Польщі та Румунії тощо.
