Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види й форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров’я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть є причиною смерті.
Насильство над дітьми – це вчинення фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства у будь-якій формі. Розглянемо види насильства згідно з Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
- Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
- Сексуальне насильство – форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.
- Психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.
- Економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Часто самі постраждалі не розуміють, що над ними чиниться насильство, наприклад, коли їм постійно погрожують, забороняють навчатися, контролюють кожний крок, ображають та принижують, як наслідок – все починає сприйматись як норма.
Як говорити з дітьми про насильство?
Один з головних обов’язків батьків – забезпечення безпеки дитини. Важливо говорити з дітьми про насильство, починаючи з перших років життя.
Для попередження можливих ситуацій насильства батьками варто скористатися наступними порадами:
- Більше розмовляйте з дитиною. Нехай вона ділиться з вами всіма своїми проблемами, розповідає, як пройшов її день, просить поради. З дорослою донькою або сином можна вести переписку в сімейному чаті чи соцмережах. Дуже добре, якщо дитина повністю довіряє батькам. Для цього треба вміти зберігати дитячі таємниці, не критикувати, а намагатися розібратися в кожній ситуації. Син/дочка повинні бути впевнені, що мама чи тато завжди будуть на їх стороні.
- Не прикрашайте дійсність. Розповідайте дитині про можливості агресії оточуючих та методи захисту від насильства. Наголошуйте, що кривдником може бути не лише незнайомець, а й людина з близького кола.
- Розкажіть про кордони тіла. Поясніть дитині, що ніхто не повинен торкатися тіла, яке прикрите нижньою білизною. Зі старшим сином або донькою прямо обговорюйте проблеми, певні історії, які трапляються у житті. Розуміння ситуацій в майбутньому збереже дитину від насильства.
- Поясніть неприпустимість шантажу. Дитина має знати, що повинна розповідати рідним про всі випадки залякування. І бути впевненою, що батьки її зрозуміють.
- Навчіть дитину безпечно користуватись гаджетами. Проводьте час разом за смартфоном і ноутбуком. Пояснюйте, що є сторінки, на які небезпечно заходити. Розкажіть, чому не варто спілкуватися з незнайомцями в інтернеті або яких правил розмови слід притримуватися.
- Поясніть дитині, що її безпека є її пріоритетом. Вигадайте разом з дитиною кодове слово, почувши яке, вона повинна вийти з дому. Обговоріть, куди та до кого з близьких або друзів вона може піти.
Правильна поведінка у небезпечних ситуаціях допоможе дитині зберегти фізичне та психологічне здоров’я, а інколи навіть вижити.
Куди звертатися за допомогою?
Для захисту прав дитини, стосовно якої вчинено насильство, необхідно звертатися до таких державних органів та служб:
- Підрозділів органів Національної поліції України – телефон 102;
- Служби у справах дітей – телефон (05749) 2-91-14, 5-44-85;
- Центру соціальних служб – телефон 095-13-14-168;
- Органів опіки та піклування;
- Органів управління освітою, навчальних закладів, установ;
- Органів охорони здоров’я, установ та закладів охорони здоров’я
Гарячі лінії з питань запобігання та протидії насильству:
- Гаряча лінія поліції – 0800500202, виклик патруля 102
- 1547 – урядова гаряча лінія для осіб, які постраждали від домашнього насильства
- 116123 (для мобільних телефонів) або 0800500335 (для стаціонарних та мобільних телефонів) – національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
Дитина вправі особисто звернутися за захистом своїм прав, свобод і законних інтересів до органу опіки та піклування, службу у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також кол-центру.