Чи можна припинити право власності на знищену нерухомість та придбати нову за житловий сертифікат без згоди другого з подружжя?
Це чергова юридична «задача» в межах компенсаційної «математики», про алгоритм розв’язання якої хочу розказати у цьому дописі.
Насамперед назву основну умову цієї задачі: йдеться про знищене внаслідок російської військової агресії житло, яким сімейна пара (або колишнє подружжя) володіла на праві спільної сумісної власності.
Тепер про основні алгоритми розв’язання для двох питань: чи можна припинити право власності на нерухомість і чи можна оформити договір купівлі-продажу оселі з використанням житлового сертифіката без згоди другого з подружжя/колишнього подружжя?
Припинення права власності: чи потрібна згода?
Нагадаю, що державна реєстрація припинення права власності на нерухомість у зв’язку з її знищенням — є однією з обов’язкових умов для отримання компенсації, як у вигляді житлового сертифіката, так і грошових коштів для будівництва.
Для припинення права власності на житловий об’єкт у зв’язку з його знищенням державному реєстратору чи нотаріусу подається заява власника (співвласників), справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), заява підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них.
Це означає, що навіть за умови, що у знищеної оселі згідно з даними ДРРП один титульний власник, але вона була придбана у шлюбі, для припинення права власності на таку нерухомість необхідна згода другого з подружжя, чоловіка або дружини, навіть колишнього/колишньої.
Тому так, для припинення права власності на зруйноване під час війни житло така згода потрібна!
Оформлення договору купівлі-продажу з використанням житлового сертифіката: чи потрібна згода?
За загальним правилом для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути подана письмова, нотаріально засвідчена згода другого з подружжя. Це ж правило застосовується і до договорів купівлі-продажу з використанням житлового сертифіката, які підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню.
Тож так, така згода вимагається у випадку, якщо знищена оселя, за яку титульний власник отримав компенсацію у вигляді житлового сертифіката, належала на праві спільної сумісної власності, а також у разі здійснення доплати для купівлі «компенсаційного» нерухомості за рахунок спільних коштів подружжя.
Як розв’язати компенсаційне «рівняння» з кількома змінними? Тепер завдання так би мовити із зірочкою.
Скажімо, право власності на знищений будинок набуте одним із подружжя, чоловіком, під час зареєстрованого шлюбу у 2021 році і він володіє ним із дружиною на праві спільної сумісної власності. Шлюб було офіційно розірвано наприкінці 2022 року, поділ майна не здійснювався. У 2023 році титульний власник оселі, яка була знищена внаслідок ворожого «прильоту» ще на початку повномасштабного вторгнення країни-агресорки, зареєстрував новий шлюб. У 2024 році він отримав житловий сертифікат і має намір укласти договір купівлі-продажу нового будинку.
Хто у такому випадку має давати згоду на купівлю нерухомості з використанням житлового сертифіката: колишня дружина або нинішня, або ж обидві?
Відповідь на це питання не очевидна, адже у цьому випадку загальні правила Сімейного кодексу України, вочевидь, потрібно розглядати крізь призму «компенсаційного» законодавства, яке в частині визначення розміру компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна містить приписи про те, що співвласники знищеного об’єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній сумісній власності, вважаються власниками рівних часток.
Тобто колишня дружина отримувача компенсації — титульного власника знищеної оселі може претендувати на ½ житлового сертифіката, а отже і на половину нерухомості, яка придбається за сертифікат, за умови, звісно, що вартість операції купівлі нової нерухомості покривається за рахунок наданої компенсації.
Водночас нотаріус, який буде оформляти договір купівлі-продажу з використанням житлового сертифіката, на виконання положень частини 3 статті 65 Сімейного кодексу України вимагатиме згоду на проведення відповідної операції від нинішньої дружини покупця.
Виходить, що для реалізації житлового сертифіката, може знадобитися дві згоди — від нинішнього та колишнього чоловіка або дружини!
Колеги-нотаріуси, якщо маєте інші думки щодо цього питання, — поділіться ними у коментарях під цим дописом!
ПРАКТИЧНА ПОРАДА
Якщо знищене житло було об’єктом спільної сумісної власності і подружжя, яке ним володіло, планує розлучатися, перед подачею заяви на компенсацію варто укласти договір про поділ спільного майна подружжя та розділити таке майно, наприклад, по 1/2 частці кожному.
Вже після цього кожному співвласнику слід звернутися до «компенсаційної» комісії та отримати 2 житлові сертифікати. Потім необхідно припинити право власності на знищене майно та реалізувати житлові сертифікати на власний розсуд кожного з отримувачів: у такому разі при нотаріальному оформлені договору купівлі-продажу нерухомості за компенсаційні кошти згоду другого з колишнього подружжя подавати не потрібно.